7 вересня – Луки Каппадокійського: традиції і заборони дня
У церкві згадують святого Луку Каппадокійського. Святий Лука жив у Х столітті, був родом із Лікаонії. Він був ченцем, а пізніше став ігуменом Спасової обителі (недалеко від Константинополя), яку називали “Глибокі ріки”. Тому й у Луки було ім’я – Глибокоріченський.
Лука був третім ігуменом цього монастиря. Обитель славилася суворим життям ченців та їхніми подвижницькими подвигами. Преподобний Лука все своє життя провів у монастирі і помер у глибокій старості, йому було за 90.
Цього ж дня, 7 вересня за новим стилем, відзначають Передсвято Різдва Пресвятої Богородиці. Передсвято – це день напередодні великого свята. Саме святкування Різдва Пресвятої Богородиці триває шість днів.
У день Передсвята згадують, як народилася Діва Марія, що стала матір’ю Ісуса Христа. Її Різдво наблизило прихід часу, коли почали виконуватися обітниці Божі про спасіння роду людського. У храмах на богослужіннях читають молитви, присвячені наступаючій події.
Святого і передсвято вшановують 7 вересня за новим церковним календарем (з 1 вересня 2023 року). За старим стилем їх згадують 20 вересня.
Іменини відзначають Регіна, Іван, Ренат, Мінна, Варфоломій.
У давні часи осінь наступала рано, і з 7 вересня вже починався листопад і наступали перші заморозки. Наші предки в це народне свято ходили збирати гриби в лісі. Вважалося, що це останній день в році, коли зібрані гриби придатні для засолювання і маринування. Після цієї дати гриби можна тільки з’їдати відразу.
Тривали в цей день і сільськогосподарські роботи. Селяни молотили зібране зерно і сіяли озимі культури. У садах збирали груші, абрикоси, калину і горобину. Калина в українців вважалася жіночим деревом, а дівчата вмивалися калиновим соком для красивої і гладкої шкіри.
Народне свято 7 вересня здавна вважається вдалим для будь-яких поїздок. Будь-які зроблені під час подорожі справи пройдуть дуже вдало. Також дата вдала для будь – яких покупок-вони довго прослужать і обов’язково порадують.
Дата 7 вересня вважається придатною для лікування будь-яких хвороб, проходження обстежень і загартовування організму. За прикметами той, хто сьогодні займеться своїм здоров’ям, до кінця року не буде хворіти. Дуже корисними для організму в цей день будуть прогулянки по росяній траві і походи в баню.
У цей день не можна займатися ремонтом і будівництвом будинку. Такі справи пройдуть невдало. Не варто займатися магічними обрядами і приворотами, якщо в цей день пішов дощ – вода змиє всі ефекти від ритуалів. Вирушаючи за грибами, категорично заборонено нешанобливо ставитися до природи – залишати сміття в лісі, ламати гілки дерев, розводити багаття в невідповідному місці, зривати зайві гриби. У ліс не варто брати з собою маленьких дітей і тим паче відпускати їх самих – підвищується ризик заблукати. Невдалий день для позбавлення від гризунів, комах-шкідників і грибка в будинку і в господарських будівлях.
Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на 7 вересня: дивилися, який сьогодні день: чорні хмари – буде дощ, білі хмари – чекайте на негоду. Журавлі летять високо і повільно – осінь буде дощовою та холодною. На хвойних деревах шишки ростуть низько – скоро вдарять перші морози, а якщо високо – зима буде пізньою. Шишки закриваються і стають щільними – до сильної негоди. Багато зерна вийшло намолотити – зима буде холодною і суворою. Багатий урожай грибів – до затяжної зими. Перелітні птахи на землю сідають – до ясної та теплої погоди, на дахи будинків – до негоди. Листопад ще не почався – до пізньої і теплої зими. Ворони голосно і часто каркають – до погіршення погоди.
Цей день в історії
День військової розвідки України
1792 — перша група колишніх запорозьких козаків під керівництвом полковника Сави Білого висадилася у Тамані. Саме цей день вважають початком заселення Кубані українцями.
1813 — народився Еміль Коритко, словенський етнограф і фольклорист, галичанин за походженням;
1875 — народився Олександр Мурашко, український живописець, педагог і громадський діяч;
1915 — народився Сергій Солодовник, український живописець.
1971 — у Києві проголосили про споріднення й братання міст Києва і Кіото.
фото: ілюстративне.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google










